Уяви, що ти дитина в школі.

Один учитель каже тобі з посмішкою:
-У тебе справді талант. Ти можеш досягти великого.

І ти починаєш старатись трохи більше. Може, не одразу. Але десь усередині з’являється голос: “Може, я й справді можу?..”

А тепер інший варіант.

Інший учитель щоразу тебе виправляє, закочує очі, коли ти відповідаєш, або не помічає твоїх успіхів.

І хоч він нічого прямо не сказав -ти вже починаєш сумніватися в собі. Твій внутрішній голос стихає. Руки опускаються. І результат – гірший.

ЦЕ І Є ЕФЕКТ ПІГМАЛІОНА:
люди починають поводитись так, як від них очікують – навіть якщо ті очікування не сказані вголос.

Бо ми – соціальні істоти. Ми вчимося бачити себе крізь очі інших.

Як це працює?

ОЧІКУВАННЯ → СТАВЛЕННЯ → ПОВЕДІНКА → РЕЗУЛЬТАТ

Цей цикл сам себе підживлює.
Коли в нас вірять -ми ніби починаємо “оживати”, як та статуя з міфу, що її створив Пігмаліон і вдихнув у неї життя.

А коли нас постійно знецінюють – ми поступово зменшуємось у своїх очах, втрачаємо віру в себе.

Це працює не лише у школі: тренер, який вірить у свою команду, часто бачить, як вона досягає неймовірних результатів, а керівник, що довіряє підлеглим, сприяє їхньому зростанню.

ВАША ВІРА МАЄ СИЛУ

Тому, якщо ти мама, вчителька, керівниця, подруга – твої слова можуть бути пророчими!!!!

Навіть якщо ти просто подумала
“Вона зможе. Вона сильна” — це вже впливає.

І водночас -будь обережна. Бо віра працює і в зворотний бік:
якщо дитині, партнеру чи співробітниці постійно натякати, що вона ні на що не здатна((( вона почне в це вірити, і її результати погіршаться.

Ключовий висновок

Психологічно це простий, але сильний механізм.

Нас ліплять не тільки події -нас ліпить чужа віра.

Іноді вона ліпить із нас щось величне.
А іноді – змушує залишатись каменем.
Пам’ятайте про це, коли спілкуєтесь з іншими та формуєте власні думки про них.

Ну і сам міф
Міф про Пігмаліона і Галатею

Пігмаліон талановитий скульптор з Кіпру, який зневажав жінок і не хотів одружуватись. Він створив статую ідеальної жінки з мармуру і настільки досконалу, що сам у неї закохався.

Щодня він піклувався про неї, говорив із нею, дарував прикраси… Але вона залишалась холодною і мовчазною.

На святі богині Афродіти Пігмаліон молився про дружину, схожу на його витвір. І богиня змилостивилася: коли він повернувся додому, статуя ожила. Так з’явилася Галатея -жінка, яку він сам створив і полюбив❤️

Поділитися постом:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Останні публікації

Підписка на оновлення

Щоб не загубити, можу деколи про себе нагадувати, не частіше разу на місяць.
Кошик