Я не розумію, навіщо ти хочеш підійти так близько.
Мені добре на відстані -коли ніхто не заходить у мої думки, не питає, що я відчуваю, і не намагається стати “усім для мене”
Я можу бути поруч, сміятися, обіймати тебе, навіть кохати.
Але не проси мене впустити тебе туди, де я справжня. Там тихо й замкнено, і там безпечніше, ніж у будь-яких стосунках.
Близькість для мене – як двері, які важко замкнути назад.
Відчиниш – і хтось зайде надто глибоко, переверне все всередині, а потім піде.
І ти залишаєшся з хаосом, який ніхто не допоможе прибрати. Я вже проходила це.
Тому, якщо я віддаляюся або зникаю, це не тому, що ти зробив щось погане.
Це просто мій спосіб вижити. Мій спосіб не втратити себе.
Я можу любити, але люблю через скло – так я бачу тебе, але ти не можеш торкнутися мене по-справжньому
