Забудьте про лекції.
Забудьте про красиві пояснення.
Дитина не вчиться на моралі.
Вона вчиться на досвіді, який ви їй даєте щодня.
І ось що вона насправді засвоює:
Ви заходите до неї в кімнату без стуку – її простір нічого не вартий.
Ви берете її речі без дозволу -“моє” не існує.
Ви змушуєте кинути свою справу заради вашої – її інтереси можна перекреслити.
Ви підвищуєте голос – значить, гучніший завжди правий.
Ви смієтеся з її страхів – значить, боятися соромно.
Ви знецінюєте її біль -значить, біль не має значення.
Ви не слухаєте її історій – значить, її слова не потрібні.
Ви вимагаєте вдячності – значить, вона має відпрацьовувати своє існування.
Ви сваритеся між собою – значить, любов = приниження.
Ви не просите вибачення – значить, слабкість небезпечна.
Ви ховаєте свої сльози – значить, плакати не можна.
Ви критикуєте її вигляд – значить, її тіло не належить їй.
Ви торкаєтесь без згоди – “ні” не існує.
Ви змушуєте ділитися всім – кордонів немає.
Ви жертвуєте собою й звинувачуєте її – вона вчиться винуватитися за ваш біль.
Ви іронізуєте з її радості -вона перестає довіряти щастю.
Ви живете у постійному напруженні – вона вбирає це напруження шкірою.
Ви мовчите, коли вам боляче – вона вчиться мовчати про своє.
Ви ображаєтеся замість говорити – вона засвоює, що любов завжди з умовами.
Ви не помічаєте її – вона починає сумніватися, чи взагалі існує.
А тепер скажіть чесно.
Як ви навчите її берегти чужі кордони, якщо зруйнували її власні
Як вона повірить у своє “я маю право”, якщо вдома бачила тільки “ти повинна”
Дитина не копіює слова. Вона копіює вас.
Вашу спину, яка опускається під тягарем.
Ваш голос, який кричить або мовчить.
Вашу руку, яка обіймає чи штовхає.
Хочете, щоб дитина поважала себе й інших почніть із себе❤️
Інакше вона виросте в тому самому театрі, де любов -це контроль.
А “кордони” -просто слово без змісту.
Ляля❤️
