Ви ніколи не бачили, як вовк ображається. Чи лев. Чи кіт. Вони можуть сердитись, нападати, ховатись але ображатись? Це вигадка людини. Маленької людини. Дитини, яка щойно зрозуміла, що світ не відповідає її уявленням БЛЯХА
ОБРАЗА ТО ЕМОЦІЯ ДИТИНСТВА. Вона виникає тоді, коли реальність не грає за нашими правилами
“Я хотіла одне, а сталося інакше. Світ несправедливий. Значить, я ображуся”!!!!!
І ця стратегія працювала. Коли ми плакали до нас підходили. Коли ображались змінювали ситуацію. Маленький геній маніпуляцій
А потім ми виросли
Зовні дорослі
А всередині? Все ще малюк з губами бантиком, який не хоче визнавати, що мав очікування, які нікому не обіцяли виконати блять
Хочете приклад?
Уявіть
Ви чекали, що подруга візьме вас на вечірку. Ви точно знали вона має покликати. Але вона пішла сама. Виставила фото. А у вас удар в живіт, порожнеча в грудях і… ОБРАЗА
Чому?
Бо ви не приймаєте ваші очікування, це нажаль тільки ваші фантазії. Світ не давав обіцянок
Образа то завжди про вас!!!
Про ваш біль. Ваші поранені надії. Ваші переконання, що “я ж тобі а ти мені обов’язково”!!!!!!
Є кілька облич ображеного ВНУТРІШНЬОГО МАЛЮКА
ОБРАЗА-МАНІПУЛЯЦІЯ. Надулись і чекаємо, коли нас рятуватимуть
ДРІБНІ ОБРАЗКИ. Коли все “не так” лежак не той, дощ пішов, у відпустці зіпсований настрій
ГЛИБОКА ОБРАЗА. Застаріла. Уже й не пам’ятаєш, з чого почалось але серце зжате і ненависть кипить
МЕНТАЛЬНА ОБРАЗА. На весь світ. Бо батьки не дали того, чого ми чекали і весь світ тепер винен
А тепер головне
ОБРАЖЕНИЙ НЕ МОЖЕ БУТИ ЩАСЛИВИМ!!!!!
Бо замість рухатись уперед, він гризе себе, мститься світові, вірить, що його не люблять, як слід. Він кричить
Я ХОТІВ, ЩОБ ТИ БУВ ІНШИМ БЛЯХА!!!!
Що з цим робити?
Писати. Все, що хотіли сказати виписати на папері. І на другому аркуші спробувати зрозуміти іншу сторону. Це і є КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ. Ознака дорослого.
Говорити Я-повідомленнями.
Не
“ТИ ЗРАДНИК”
а
“Я ЗАСМУТИЛАСЬ, БО РОЗРАХОВУВАЛА НА ТЕБЕ”
Кричатив поле, у подушку, в іграшку. Але не в людину!!!!!
Називати біль по імені. Не “я ображена”, а “мені страшно залишитись одній”, “мені сумно, що мене не вибрали”
Дякувати образі. Вона вказує на місце, де ви ще дитина. І саме там потенціал росту. Причем афігезний
Бо справжній дорослий не той, хто не ображається. А той, хто бачить свою дитячу біль і пригортає її, замість зливати на інших
Ми всі були дітьми. Але не всі дорослішали.
Вирости значить відпустити очікування, визнати обмеження інших і перестати чекати, що тебе “зрозуміють без слів”
Світ не зобов’язаний бути таким, як ви хочете
Але ви маєте повне право прожити свої почуття і вийти з них вільною людиною
