Ти не за ним сумуєш. Ти сумуєш за собою

Нарцис НЕ ЛЮБИТЬ він заражає. І лишає тебе з порожнечею, яку вже не заповнити ніким((

Уявлення про нарциса спотворене.

Його малюють хитрим, підступним маніпулятором.

Мовляв, він усе прораховує, грає в психологічні шахи, інтригує як Макіавеллі.

Але правда в іншому.

Нарцис не геній зла. Нарцис інфікована дитина, що не пережила сепарацію від матері. Він діє, як вірус без свідомості, без наміру завдати шкоди просто так, як може вижити.

І тому він не обирає стратегію.

Він стає для вас матір’ю.

Усе починається з любовної ідеалізації.

Це навіть не кохання. Це бомбардування любов’ю, яке виглядає, як здійснення дитячої мрії.

Ти досконала

Я ніколи не зустрічав нікого подібного

Я відчуваю тебе всією душею

І ваша внутрішня дитина вірить

Бо це саме те, чого колись не вистачило.

Безумовна любов. Захоплений погляд. Відчуття, що ви обрані. Що вас бачать. Люблять. Приймають.

І ось тут нарцис робить щось ключове.

Він дарує вам образ ідеальної себе.

У цьому дзеркалі ви бачите себе, якою хочете бути красивою, розумною, бажаною, важливою

І ви закохуєтесь. Не в нього. А в ту себе, якою стали в його очах

Це — магія

Це — ілюзія, яка пахне дитинством

Це — дзеркальний зал, у якому любов здається справжньою

А потім він зникає

Раптово. Холодно. Як обрізаний канат

Він більше не ваша мама

Він більше не любить

І ви падаєте. Не тому, що втрачаєте чоловіка

А тому, що втрачаєте себе!!!!!!

Ту новонароджену, прекрасну, живу версію себе, яка ожила лише через його погляд.

І саме тому болить.

Це не просто розставання

Це ампутація частини особистості

Це горе, але не за людиною

Це скорбота за собою

Хронічне горе завжди має в собі втрату себе

Ви оплакуєте не тіло, не факт, не подію

Ви оплакуєте себе

ту, яка жила завдяки любові, що, як виявилося, була лише проекцією

І саме в цьому жорстока іронія.

Нарцис не забирає вас силою

Він створює вас, і ви самі в нього входит

Ви самі погоджуєтесь стати мамою. Самі віддаєтесь у симбіоз. Самі вірите в цей дзеркальний рай.

А потім прокидаєтесь

Порожні. Розібрані. Без орієнтирів.

Бо він пішов

А з ним і та, якою ви були в його світі

Це не просто біль

Це втрачена особистісна ідентичність

І тільки повернення до себе, до своєї правди, до своїх ран може зцілити!

Бо це не він зник

Це ви стали сиротою всередині себе

Поділитися постом:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Останні публікації

Підписка на оновлення

Щоб не загубити, можу деколи про себе нагадувати, не частіше разу на місяць.
Кошик