Дякую за довіру..
Відчуття пацієнта . Слова мої
СВЯТО, ЯКЕ ХОЧЕТЬСЯ ВІДМІНИТИ
Або Лист До Всіх, Хто Тихенько Хоче Сховатися Під Ковдрою І Зробити Вигляд, Що Не Народжувався
Я вам скажу чесно – я свій День народження ненавиджу
Так, саме так НЕ-НА-ВИ-ДЖУ
Як ту гелеву кульку, яку принесли на роботу з написом “щастя”, а всередині – повітря і токсичність
Ранок. Тиша. Кава. І головне бажання щоб ніхто не памʼятав,
бо це ж знову той самий сюрприз від життя:
“ось тобі день, коли ти маєш бути щасливим – А ТЕПЕР ТЕРПИ”
Бо що ми бачимо?
Шаблонні листівки від людей, які 364 дні були зайняті чимось між “не встиг” і “не згадав”
Шоколадку на роботу.
Повітряну кулю від людини, яка вчора назвала тебе “занадто емоційним”
І, звісно, фразу
“Та чого ти киснеш, сьогодні ж твій день!”
(таке враження, що від “твойого дня” в мене автоматично має вирости гарна самооцінка, сили як у шістнадцятирічного і мама, яка каже “я тобою пишаюсь”, а не “ти що знову зробив!”)
А тепер, пригадаймо дитинство.
Стіл, закриті двері кухні, і “гості вже йдуть, веди себе добре”
Обіцянки, що сьогодні буде особливо.
А ти знову сидиш, ковтаєш напругу, бо замість подарунку -порція сорому.
І ти вже тоді вчився
як посміхатися, коли хочеться втекти. Як дякувати, коли боляче. Як святкувати, коли хочеться сховатися.
А зараз?
Зараз я хочу, щоб цей день просто пройшов.
Без “обіймашок”, які нічого не значать.
Без 127 повідомлень “всього найкращого” від людей, які навіть не знають, яку я пʼю каву.
Без “сьогодні ти маєш бути щасливим, бо це твій день”
Та йдіть ви всі лісом… І у сраку
Замість цього я хочу:
– мовчати
– сидіти в душі
– читати щось живе
– бути поруч з однією людиною, яка скаже:
“я радий, що ти є”
і замовкне.
Бо цього досить. Бо я не зобовʼязан радіти. І ніхто не зобовʼязаний святкувати життя за мене.
День народження це не торт.
Це дзеркало. І не завжди те, в яке хочеться дивитися.
Але якщо вже є це дзеркало -то хай у ньому буде хтось, хто подивиться з тобою, не відводячи очей.
Хай скаже
“Ти вижив. І це вже варто відзначити”
То що для вас означає цей день?
Пишіть, якщо не похуй. А якщо похуй – то знайте, я вас дуже добре розумію.
Без пафосу.
