Є спосіб, який завжди зі мною. Не з аптеки. Не з книжки. Просто дихання.
Дихання по квадрату.
4 секунди – вдих
4 секунди -пауза
4 секунди – видих
4 секунди – пауза
І знову по колу. 3–4 таких квадрати – і тіло починає згадувати, що воно не в небезпеці.
Уявляю, ніби малюю в повітрі квадрат. І дихаю повільно, животом. Якби в животі був м’який повітряний шар надуваю, здуваю. Без ривків. Без гонитви.
Це не магія. Це робота парасимпатичної нервової системи.
Це наше “все добре” на рівні тіла.
Головне – практикувати, коли ще не трусить.
Тоді, коли накриє, у вас вже буде навичка.
І вона витягне.
Цем ваша Ляля
