Фобія це не просто боязнь чогось конкретного.
Це страх, джерело якого не усвідомлюється, і тому психіка “закріплює” його за чимось, що можна назвати: павук, ліфт, публічний виступ, кров, темрява чи висота.
Ці об’єкти стають “господарями” для внутрішньої тривоги, яка не має форми.
Це своєрідний захисний механізм, який дозволяє психіці уникнути прямого зіткнення з справжньою, надто болісною для неї правдою.
МЕХАНІЗМ ЗАМІЩЕННЯ
У психоаналізі це явище називається зміщенням. Це коли страх переноситься з істинного джерела, яке викликає нестерпне напруження, на щось інше, “безпечніше”. Психіка ніби каже: “Я не можу витримати усвідомлення, чого боюся насправді. Тому я буду дуже сильно, аж до паніки, боятися чогось іншого”
З цієї точки зору, фобія це не дивацтво, а спосіб самопорятунку. Це компроміс між тим, що психіка не може витримати, і тим, що тіло все ще здатне прожити.
Приклади зміщення
Зігмунд Фройд описав цей механізм у своєму відомому випадку з Маленьким Гансом. Хлопчик боявся, що його вкусить кінь, але насправді він боявся гніву батька та втрати материнської любові. Не маючи змоги висловити “Я злюся на тата”, його психіка “змістила” цей страх на зовнішній об’єкт – коня з великими зубами.
Подібних випадків безліч:
Дівчина боїться ліфтів, але її душа насправді боїться опинитися “замкненою” у нав’язаній їй ролі чи шлюбі.
Чоловік панікує при вигляді собак, але насправді ним керує страх бути знищеним власною агресією.
Дитина боїться темряви, яка символізує несвідоме, покинутість або страх бути невидимим для мами.
Хтось боїться перехресть або публічних виступів, оскільки всередині нього живе страх вибору або страх бути побаченим і відкинутим.
ФОБІЯ ЯК ШИФР
Фобія це не про об’єкт страху.
Вона про внутрішню історію, яка була настільки болісною, що її довелося забути. Це як маяк, що блимає, вказуючи на частини нашої психіки, які “затонули” глибоко всередині. Замість того, щоб йти туди, ми обходимо, уникаємо, боїмося і тікаємо.
Але як тільки ми доторкаємося до справжнього джерела страху, фобія втрачає свою силу. Те, що колись жахало, стає зрозумілим, стає досвідом, частиною нас самих. Коли ти розшифровуєш цей код, страх зникає. Тому що більше не тінь керує світлом.
ЛЯЛЯ
