* Я — особливий.
*Я кращий, тому маю право на більше.
*Правила не для мене.
*Мені потрібно захоплення, похвала.
*Якщо мій статус не поважають — вони винні.
*Інші мають задовольняти мої потреби.
*Інші мають бачити, який я унікальний.
*Якщо мені не дають належного — це несправедливо.
*Інші не заслуговують того, що мають.
*Мене не можна критикувати.
*Потреби інших не мають перетинатися з моїми.
*Я настільки талановитий, що мене мають просувати.
*Мене розуміють лише такі ж видатні, як я.
*У мене попереду велике майбутнє.
Це не просто зарозумілість. Це світогляд людини з нарцистичним розладом особистості.
Це життя, побудоване на ілюзії винятковості з ВЕЛИЧЕЗНОЮ внутрішньою ПОРОЖНЕЧЕЮ за фасадом.
Це не стільки про любов до себе, як про втечу від власної уразливості
Що відбувається всередині такої людини?
Вона має глибоку потребу в захопленні бо без нього не відчуває себе живою.
Вона знецінює інших щоб не відчути себе меншою. “Я ненавиджу вас тому що я ущербна”
Вона дуже чутлива до критики навіть якщо цього не показує
Вона намагається контролювати враження, яке справляє бо без нього починає розпадатися.
Вона щиро вірить, що заслуговує на більше бо так будується її самоповага
Звідки береться цей розлад?
У дитинстві така людина могла
отримувати любов лише за досягнення
або бути постійно знеціненою і сформувати грандіозну маску як захист
або ж бути ідеалізованою батьками, але без реального емоційного контакту
Її глибинне переконання
“Щоби вижити я маю бути видатним. Інакше я ніхто”
Так формується стратегія
ВЕЛИЧ НАЗОВНІ — СОРОМ УСЕРЕДИНІ
У стосунках
Вона потребує постійного захоплення й не витримує конкуренції
Вона може чарувати поки її ідеалізують.
Але щойно з’являється критика дистанціюється або нападає.
Вона часто не бачить іншого як людину лише як відображення своєї значущості.
Вона боїться близькості, бо не витримує уразливості
Що робити?
Терапія це розщеплення дзеркала: вчитися дивитись на себе не через очі інших.
Це повільне знайомство з болем, який ховався за грандіозністю.
Це дозволити собі бути неідеальним і все одно бути вартим любові.
А якщо це про вас?
Ви не егоїст. Ви виживали так, як могли.
Ви не зобов’язані вражати щоб існувати.
За блиском справжнє Я яке потребує не сцени, а контакту
