О ДОВГОТРИВАЛІЙ ТЕРАПІЇ

і тому, чим вона є насправді
У терапію приходять, щоб ЗМІНИТИ ЖИТТЯ
А виходять – щоб його ВИТРИМАТИ
Не з покращеним сценарієм
А з гідністю проживати той, який є
У терапію приходять, щоб ВИПРАВИТИ СЕБЕ
Щоб зробити себе “достатньо хорошими”
А виходять – коли вже не треба бути хорошими
Достатньо бути СПРАВЖНІМ
У терапію приходять, щоб викреслити зі себе ВСЕ НЕПРАВИЛЬНЕ
Співзалежність. Нарцисизм. Прикордонність.
А виходять – знаючи, як ЖИТИ з усім цим поруч
Без сорому. Без війни.
У терапію приходять, шукаючи МАМУ чи ТАТА
А виходять – коли знаходять ТИХ, ХТО БУЛИ ВИГНАНІ…Себе. З різних років. З різних тіл.
І нарешті -беруть їх за руку
У терапію приходять за ДИВОМ
А виходять – із ЗДИВУВАННЯМ
Кожен день – це подія
Кожна емоція -вхід
І кожен біль – двері
У терапію приходять, щоб витримати БІЛЬ – заради “потім стане легше”
А виходять – з правом НЕ ТІКАТИ
Не змінювати. А залишитись.
Зі своїм болем. У своїй шкірі.
У терапію приходять, щоб ПРОРВАТИСЬ.
Через усе. Назавжди. І до кінця.
А виходять – коли більше НЕ ТРЕБА НІЧОГО ЛАМАТИ
Навіть себе
У терапію приходять із жахом
Я ПОГАНИЙ
А виходять – з правдою
Я – РІЗНИЙ
І це не вирок. Це – життя
У терапію приходять із дитячим страхом покинутості
А виходять – з дорослою любов’ю, яка не чекає
А дає
У терапію приходять із почуттям НЕДОСТАТНОСТІ
У собі. В людях. У світі.
А виходять – коли чаша всередині наповнюється
Не назавжди. Але достатньо.
Іноді здається -вже все
Але саме тоді починається найглибше
Коли хочуть НЕ БУТИ ЯК МАМА –
а виходять, дозволивши собі бути НА НЕЇ СХОЖИМИ
Без страху. Без повторення. Із повагою.
Коли йдуть, щоб навчитися ГОВОРИТИ,
а залишаються, щоб ВИТРИМАТИ ТИШУ
Бо вона вже не лякає
Бо в ній – близькість
Коли хочуть стати “НОРМАЛЬНИМИ”
а зцілюються – бо дозволили собі бути УНІКАЛЬНИМИ
Коли починають із фрази
ЗІ МНОЮ ЩОСЬ НЕ ТАК
а зупиняються на
Я ДОСТАТНЬО ЖИВИЙ, щоб бути різним щодня
Коли приходять, бо ХТОСЬ ПОКИНУВ,
а виходять вже не залишаючи себе самі.
Коли шукають, ХТО ЗНАЄ КРАЩЕ,
а знаходять у собі ТУ, ХТО ВЖЕ МОЖЕ БУТИ ДОРОСЛОЮ
Ось така вона, довготривала терапія
Не завжди красива
Не завжди швидка
Але така, в якій ти більше не віддаєш себе в оренду
А потроху повертаєш. Назад. Додому. До себе.
З любов’ю ваша Ляля

Поділитися постом:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Останні публікації

Підписка на оновлення

Щоб не загубити, можу деколи про себе нагадувати, не частіше разу на місяць.
Кошик