10 простих, але дієвих способів яких нас вчили в інституті
1. Робіть щось — будь-що!!!!
Навіть коли здається, що немає сенсу. Вибір на вечерю, прибирання в шафі, улюблений фільм. Маленькі дії то крок до повернення відчуття контролю над життям.
2. Маленькі досяжні кроки.
Замість великих планів крок за кроком потрошки. Зателефонувати, вийти на прогулянку, зробити список справ. І обов’язково відзначати кожен успіх. Так народжується нова історія про себе сильну й цінну.
3. Інший погляд на ситуацію.
Запитайте себе
Це справді моя провина?
Це триватиме завжди?
Чи є хоч щось, що я можу зробити вже зараз?
Іноді одна чесна відповідь змінює весь фокус.
4. Згадати, що ви вже проходили.
Скільки складного ви витримали, пройшли, вистояли. Це не забирає теперішній біль, але додає віри в себе.
5. Називати свої почуття.
“Я розчарована”, “Мені страшно”, “Я злюсь”. Конкретні слова повертають внутрішню ясність. Почуття то не слабкість, а сигнал.
6. Говорити з собою лагідно.
Замість “я не справляюсь” — “я стараюсь, як можу”. Внутрішній критик може замовкнути, коли його замінить внутрішній друг. ( Коли зовсім не виходить, просто питайте ХТО ТАМ ПІЗДІТ???? інколи це теж допомогає)
7. Спиратися на тіло.
Вдих. Видих. Відчуття підлоги під ногами. Тіло як якір, який допомагає не розсипатись у моменті.
8. Дозволити собі паузу.
Опора це не тілько дія. Це і здатність зупинитись, визнати зараз важко. Дати собі простір. Не змушувати себе “вилізти з ями” тут і зараз.
9. Шукати сенс у дрібницях.
Кава з корицею, обійми дитини, слова підтримки. Інколи велике тримається на малому. Це про життя.
10. Звертатися по підтримку.
Внутрішня опора не виключає зовнішньої. Просити допомоги це акт сили, а не слабкості!!!!
БЕЗПОРАДНІСТЬ — ЦЕ НЕ ВАША СУТЬ. ЦЕ ТИМЧАСОВИЙ СТАН.
А волю — можна повернути. Маленькими кроками, простими рішеннями, теплим ставленням до себе!!!
Якщо ви читаєте ці рядки — значить, у вас вже є внутрішній рух до змін
І це найкраща опора, з якої варто починати.
