- Я вчора казала, що машина зламалася. Ти відвіз її в ремонт?
– Ні, ти ж не сказала, що її треба везти…
Знайомий тригер? Здається, партнер не відмовляється і готовий допомогти, але чомусь після такої “допомоги” ви відчуваєте тотальне емоційне вигорання((
Секрет у тому, що ми потрапляємо в пастку розподілу відповідальності.
Будь-яка, навіть найпростіша справа, складається з трьох етапів. Але жінка часто несвідомо забирає собі найважчі.
Уявіть собі будь-яке завдання від ремонту авто до закупівлі продуктів.
Це завжди цикл!!!!
1️⃣ Моніторинг (Побачити проблему).
Зрозуміти, що щось зламалося, хліб закінчився, а у дитини немає шапки. Це функція сканера, яка потребує постійної осознанності
2️⃣ Менеджмент (Придумати рішення).
Знайти майстра, запланувати час у графіку, вирішити, що приготувати. Це функція організатора, яка з’їдає левову частку ментального ресурсу
3️⃣ Виконання (Зробити руками).
Власне, фізична дія: відвезти, купити, прибити
📛 У чому пастка?
Коли партнер каже: “Ти ж не сказала”, він погоджується взяти на себе тільки 1/3 навантаження (етап №3)
А жінка забирає собі 2/3: вона мусить бути сканером, менеджером і контролером.
Це називається ментальне навантаження. Це невидима праця, яка виснажує психіку сильніше за фізичну втому. Виникає парадокс: я делегую тобі завдання, щоб відчути опору, але натомість завантажуюся ще більше
💔 Психологічна ціна такого сценарію
У той момент, коли жінка змушена роздавати вказівки, вона перестає бути Жінкою. Вона активує родовий сценарій Мами.
Вона дає задачі, вона перевіряє уроки (результат), вона несе відповідальність.
Але з мамою не хочеться близькості.
Маму не хочуть як жінку.
Ця роль вбиває пристрасть і накопичує приховану агресію та образу.
Що таке доросла позиція?
Доросла людина не мислить категорією: “Мені не видали задачу – я сиджу рівно на сраці”. Це інфантильна позиція п’ятирічної дитини.
Доросла відповідальність у стосунках це ламати цей паттерн і брати на себе повний цикл:
Я бачу проблему
Я планую її рішення
Я її вирішую
Сам!! Без нагадувань!!!
Тому що це не “допомога мамі”.
Це наш спільний побут, наші спільні кордони комфорту і наше спільне життя
Ляля❤️
