У родині, де править нарцисична мати, все підпорядковано її уявному порядку. У такій системі завжди є головні ролі — ідеальна дитина та невдаха. Один — її дзеркало, другий — смітник для емоцій, які вона не витримує в собі. Це не просто токсична динаміка. Це — стратегія!!!!!
КОРОЛЕВА НА ШАХІВНИЦІ
Нарцисична мати не здатна бачити своїх дітей як окремих людей. Вони для неї фігури в шаховій партії, яку вона веде заради самоствердження. Один — білий кінь, інший — чорна піша. Вона не грає, вона керує!
Їй потрібна чітка система:
Улюбленець — відображення її «ідеального Я». Він ніби продовження її образу успішний, яскравий, контрольований. Через нього вона демонструє світові свою «вдачу».
Козел відпущення — проекція її гніву, сорому і внутрішнього розпаду. У ньому вона втілює все, що заперечує в собі слабкість, невдачу, страх.
ЦІ РОЛІ — НЕ ПРО ДІТЕЙ. ВОНИ — ПРО НЕЇ.
“Розділяй і володарюй”
Поділ на хорошого і поганого то не лише емоційна сліпота. Це свідомий механізм контролю. Роз’єднуючи дітей, мати гарантує, що вони не об’єднаються проти неї. Коли між ними — конкуренція, ворожість, заздрість — вона залишається центром їхньої уваги. Усі шляхи ведуть до неї за схваленням, любов’ю, захистом.
Це створює емоційну залежність, при якій діти живуть у постійному стресі. Ніхто з них не почувається в безпеці. Сьогодні ти у фаворі — завтра у немилості. І це ще одна стратегія!
ЗМІНА РОЛЕЙ — ЗЛАМ СИСТЕМИ СТАБІЛЬНОСТІ
Нарцисична мати іноді міняє місцями улюбленця і вигнанця. Це не плутанина то контроль через хаос. Така зміна знищує будь-яке відчуття стабільності. Дитина більше не розуміє: що я зробив не так? Як повернути любов?
Це змушує їх боротися за її схвалення, підлаштовуватись, втрачати себе. У грі, де головне правило нікому не можна розслабитись, виграє лише одна — вона!
ЯК ЦЕ ЗВУЧИТЬ У РЕАЛЬНОМУ ЖИТТІ?
Для улюбленця
Я тобою пишаюсь. Ти в мене один нормальний
От би всі були такі, як ти
Ти – моя надія. Тільки ти мене розумієш
Ти не маєш права мене підводити
Я заради тебе всім жертвую. Не розчаруй мене
До козла відпущення
Ти все псуєш. Як завжди
Чому ти не можеш бути таким, як твій брат/сестра?
З тобою в мене одні проблеми
Я не знаю, в кого ти такий
Хто тебе буде любити, якщо навіть я не можу?
Мені соромно називати тебе своїм сином/дочкою
Через тебе в мене життя не склалося
Фрази, які зміцнюють хаос і нестабільність
Ти що, думаєш, я тебе люблю менше?
Я всім даю однаково. Просто одні вміють це цінувати
Не розумію, чому ти такий чутливий. Я жартувала
Ти сам усе вигадуєш. У нас чудова сім’я
ЩО ВІДЧУВАЄ ДИТИНА В ЦІЙ СИСТЕМІ?
Улюбленець часто виростає з глибоким страхом втрати любові, з підвищеною тривожністю, перфекціонізмом або ж нарцисичною уразливістю.
Козел відпущення зазвичай несе на собі тягар сорому, провини, знецінення. Самооцінка руйнується ще в дитинстві, а згодом це проявляється у складностях з довірою, емоційною близькістю та ідентичністю.
Обидва — травмовані, хоча й по-різному. Обидва — потребують відновлення контакту із собою, підтримки, визнання свого болю.
ЧАС ОБРАТИ СЕБЕ І ЗЦІЛИТИСЯ
Ви не самі. Ви не винні. Але тепер — ви відповідальні за своє зцілення.
Зробіть перший крок зверніться по підтримку, почніть ставити межі, повертайте собі радість. Навіть найменша дія вже рух у бік свободи.
Тепер ваш час — час обрати себе.
І цього разу граєте ви. За своїми правилами.
