ТВІЙ ЖИВІТ НЕ БРЕШЕ Живіт, який не може розслабитися. Шлунок, який їсть сам себе. Кишківник, що тримає минуле. Є одна річ, яка мене завжди вражає в людській мові. Ми кажемо – не можу це перетравити.

Чому контроль це не любов І чому ти досі в це віриш Є фраза, від якої в мене зводить щелепу. “Муж мне не разрешает”. “Парень не пускает”. “Она не дает общаться с друзьями”. І найстрашніше

(і чому це питання взагалі варто ставити) Давайте трішки повчимося Нарцисична особистість – це не про любов до себе. Це взагалі не про любов. Це про те, що любові не було. І психіка зробила все,

або що буде якщо мазохіст зустріне нарциса і вони не підуть в терапію Уявіть що до мене на прийом приходить клієнтка. Сидить. Мовчить. Посміхається. Я питаю: як ви? Вона каже: все добре. А потім, через

Психосоматика та онкологія Що наука насправді знає про зв’язок між тим, як ти живеш – і тим, що відбувається у твоєму тілі? Є речі, про які онкологи майже ніколи не говорять на прийомі. Не тому,

Тобі нічого не треба робити, щоб тебе любили. Взагалі нічого. Але ти в це не віриш. І я знаю чому. Тому що колись дуже давно тобі дали зрозуміти – мовчки, без слів, але дуже чітко

(чому депресія – це не сум, а хронічна аварія всередині) Ти лежиш. Не можеш встати. Нічого не хочеш. Нічого не болить – але і нічого не відчувається. Оточення каже: возьми себе в руки. Твоє тіло

(навіть якщо зовні ти виглядаєш нормально) Ти прокидаєшся. Варишь каву. І раптом – запах, звук, чиясь інтонація. І піздец Тіло вже там. У тому дні. У тій секунді. А ти стоїш на кухні і не

20 СПОСОБІВ, якими психіка захищає тебе через біль. Ну і що мать його з цим робити Людина справді мучиться. Тіло ріже мігренями, всередині стоїть самотність, грошей постійно не вистачає, тривога накриває хвилями так, що збивається

(12 типів особистості – знайди себе і не роби вигляд, що не впізнав) Є питання, яке люди ставлять неправильно. Не “що зі мною не так?” А “як я навчився виживати там, де виріс?” Тип особистості

(Чому я вчу брехати своїх пацієнтів) Є речі, які люди приносять в терапію зі стиснутим тілом і очима в підлогу. “Я іноді брешу. Навіть коли не треба. Навіть коли нічого не загрожує. Навіть людям яким

(або чому ти гориш безкоштовно, а за оплату – задихаєшся) Я спостерігаю цей парадокс роками. В кабінеті. Серед колег. Роками. Безкоштовно – горять. Можуть годинами вести ефіри, розбирати складні ситуації, ділитися знаннями. Енергія є, натхнення