Мовляв, прийми, пробач, відпусти
Наче це легкий wellness-процедурник із гімалайською сіллю і аромапаличками
А якби хоч хтось наважився сказати, що ТЕБЕ чекає насправді усі ці плакати зникли б з реклами. Бо ніхто не лайкає правду, коли вона без фільтра
А правда така
Зцілення то коли ти руками, без шкіри,
розгрібає ЧУЖИЙ біль, який оселився у твоєму тілі
То коли ти маєш ЖИТИ поруч із уламками,
які розірвали не тебе але влучили в тебе
Це коли тебе жбурнули у чиюсь війну, у чиюсь провину, у чиюсь руїну а тепер дивляться мовчки, ніби ТИ маєш зібрати уламки й зшити з них щось придатне до життя
Ніхто не питає, чи болить
Ніхто не повертає те, що зламалося в тоі.
Це коли на твоєму березі лежить
величезна мертва рибина
не твоя, не тобою вбита, не тобою принесена але смердить саме тобі блять!!!
І ти маєш вирішити
ЖИТИ поруч із нею, чи виставити її з берегової лінії свого серця
Це не про вибачення
І не про трансформацію болю в мистецтв.
Це про свободу
Про право сказати
ЦЕ СТАЛОСЯ ЗІ МНОЮ АЛЕ НЕ СТАНЕ МНОЮ
Бо найбільша любов це не романтичне
Я ТЕБЕ ПРИЙМАЮ З УСІМ а холодне, ясне Я БІЛЬШЕ НЕ БУДУ ЦЕ НОСИТИ В СОБІ
І ти не мусиш більше!!!!
Ти маєш право бути живою
Без болю в крові
Без провини на плечах
Без мертвої риби на власному березі
