Без категорії

Сьогодні вчимося Є два різних види болю, і їх постійно плутають. Навіть терапевти плутають. Навіть ті, хто береться “відновлювати”. Перший: у вас щось було, а потім його забрали. Любов була […]

І тоді власний голос стає тихішим за чужі очікування, чужі бажання, страхи, вимоги й оцінки. Ти ще живеш, дієш, говориш, щось вирішуєш – але дедалі важче відчути: а де в

Уявіть зуб, який ниє два роки. Ви навчились жувати на іншому боці. Навчились не пити холодне. Навчились посміхатись так, щоб не видно було. І тут приходить людина, бере інструмент і

Уявіть жінку, яка щоранку каже собі “у мене нормальний шлюб”. Не щасливий, не жахливий, просто нормальний. Вона повторює цю фразу подумки, застібаючи блузку перед дзеркалом, поки чоловік у сусідній кімнаті

Вона сиділа навпроти і плакала не від горя. Від втоми. “Я вже все перепробувала. Третій психіатр. П’ятий антидепресант. Мені кажуть що я резистентна. Що мій організм не реагує на лікування.

Вона сиділа навпроти і плакала не від горя. Від втоми. “Я вже все перепробувала. Третій психіатр. П’ятий антидепресант. Мені кажуть що я резистентна. Що мій організм не реагує на лікування.

Друг дитинства. Потім колега. Потім хтось із роботи, з ким ви два роки удавали, що це “просто дружба”. Потім ворог, який раптом став найближчою людиною. Потім той, хто був найближчою

Ви ніколи так не кричали на чужу дитину, як закричали на власну коли вона побігла на дорогу. Той крик не мав нічого спільного з люттю на неї. Він мав все

Один різкий тон. Одне “та що з тобою” сказане голосніше, ніж зазвичай. І ваш мозок вже не в кімнаті. Він в архіві. Перебирає учора, позавчора, останній тиждень – де я

Ви сидите в гостях. Хочеться пити. І перш ніж сказати “можна склянку води” – ви вже кажете “вибачте, а можна…” Зупиніться на секунду і подумайте, за що саме ви вибачаєтесь.