Я ТУТ. Я ЖИВА. Я Є. Я ДОЗВОЛЯЮ СОБІ БУТИ. Я визнаю, що я частина великого роду, що передавав мені й дав мені життя Я визнаю, що частина мого болю не моя. Це біль поколінь,

ЩО ДУЖЕ ВАРТО СКАЗАТИ ВИ НЕ ВИННІ. Не ви обрали такий зв’язок із їжею Не ви вирішили заїдати біль, рахувати кожну крихту чи жити між голодом і провиною ТО НЕ ВАША ВИНА ТО Є звичка

Тому що ЇЖА – ЦЕ НЕ ПРО ЇЖУ, це про СПОСІБ ЖИТИ Або виживати У когось вона – СЦЕНАРІЙ КОНТРОЛЮ. – вага, тарілка, цифри, заборони – ні грамом більше – ні шматочка спонтанності – зрив

і тому, чим вона є насправді У терапію приходять, щоб ЗМІНИТИ ЖИТТЯ А виходять – щоб його ВИТРИМАТИ Не з покращеним сценарієм А з гідністю проживати той, який є У терапію приходять, щоб ВИПРАВИТИ СЕБЕ

ЧОМУ ВОНА – МОЖЕ, А Я – НІ? Вона сидить на лавці. Сигарета в пальцях, візочок поруч, діти жують булки. В очах порожнеча, у тілі розслаблення. Її називають МАРГІНАЛЬНОЮ. Говорять плодиться, не думає, деградує. А

Ці запитання не для діагнозу чи тесту Це запрошення сісти поряд із собою, без масок, і запитати себе голосом любові, а не осуду У ЯКИЙ МОМЕНТ Я НАСПРАВДІ ПЕРЕСТАЛА ВІДЧУВАТИ СЕБЕ? Не просто функціонувати Не

чи будеш ТИ щасливою їм НЕ ВАЖЛИВО вони ДИВЛЯТЬСЯ вони ОСУДЖУЮТЬ їм ПРИЄМНО втиснути тебе під ЗНАЙОМУ ЛІНІЙКУ бо так ЛЕГШЕ ніж побачити ЖИВУ ЛЮДИНУ з її ПРАВОМ НА ІНШЕ але ЩАСТЯ – НЕ ЗАГАЛЬНЕ

Коли ми стикаємося з селфхармом у підлітків, важливо пам’ятати, що це не “примха” чи “маніпуляція”, а КРИК про допомогу Ваші дії та ставлення можуть стати вирішальними Давайте по конкретних стратегіях, які допоможуть підтримати дитину та

…і що з цим робити

Давайте попрацюємо.

Ми часто шукаємо причини своїх проблем зовні:

у новинах;

у діях інших;

у зовнішніх обставинах.

Дивна річ: Чому так відбувається? Бо внутрішній світ, де первинна близькість була поєднана з болем, створює парадокс. Внутрішній конфлікт, який звучить так: «Я тебе потребую — і боюсь, що ти мене знищиш». У такому світі:

Ти думаєш, що з тобою щось не так. Що ти недостатньо стараєшся. Що просто треба зібрати волю в кулак — і буде краще.

Колись тіло належало батькові, чоловікові, церкві Колись тілом жінки керували документи, погляди, дозволи Колись навіть волосся вимірювалося мораллю А сьогодні… ми досі питаємо А ЩО ЦЕ В ТЕБЕ НА ТІЛІ? Наче тіло не твоє Татуювання